Генеральний партнер Федерації футболу України
Генеральний спонсор національної збірної України
Головний спонсор національної та молодіжної збірних команд України
Офіційний спонсор національної та молодіжної збірних команд України
Офіційний авіаперевізник збірної України по футболу
Офіційний постачальник автомобілів для Федерації футболу України
Офіційний постачальник офісної техніки для Федерації футболу України
Технічний спонсор та офіційний постачальник Федерації футболу України
|
|
|
Україна
На момент старту Євро-2007 юнацькій збірній України (гравці 1990 р.н.) не виповниться й двох років. Перший збір і перший матч цієї команди, створеної її нинішнім наставником Юрієм Калитвинцевим, відбулися в серпні 2005-го.
Тренера переконало керівництво
«Коли мені запропонували попрацювати з 15-річними футболістами, погодився далеко не одразу, бо не вважаю себе юнацьким тренером, – згадує колишній капітан київського «Динамо» та збірної України. – Однак керівники національної федерації Григорій Суркіс і Олександр Бандурко таки мене переконали. Ти, кажуть, почни, а там побачимо, як справи підуть. За короткий період хлопці, які були зібрані в команді, стали для мене немов рідні. Завжди намагався ставитися до них, як до дорослих: це влаштовувало й мене, як тренера, й підопічних, які за той час, що ми працюємо разом, істотно змужніли».
Лідери – з першого збору
На дебютний збір Калитвинцев викликав кандидатів, спираючись на власні враження від фінальних матчів чемпіонату ДЮФЛУ й дебютного турніру ФФУ «Кубок націй», та прислуховуючись до думок регіональних фахівців. І хоча на своєму першому турнірі, у литовській Паланзі, наша юнацька команда виступила відверто невдало, поступившись у трьох матчах з чотирьох, першочергове – кадрове – питання почало вирішуватись. «Щоб сформувати збірну, довелося переглянути близько 250 футболістів, – розповідає Калитвинцев. – Інколи різниця в підготовці окремих кандидатів просто вражала. Але із вибором, як кажуть, склалося».
Формування команди завершено
У Литві бойове хрещення пройшли голкіпер В'ячеслав Базилевич, захисники Кирило Петров, Максим Білий, Максим Максименко, півзахисники Євген Шахов, Артур Карноза, Дмитро Кушніров і форвард Дмитро Коркішко, без яких складно уявити теперішню юнацьку збірну України. Створення бойового ансамблю продовжилося на початку 2006-го: напередодні міжнародного турніру у Туреччині колектив поповнив нападаючій Сергій Шевчук, навесні до хлопців приєдналися воротар Антон Ситников і хавбек Володимир Гудима. За великим рахунком, команда, що мала грати у першому відбірному раунді Євро-2007, була остаточно сформована влітку минулого року.
Колектив однодумців
«У роботі з юнаками є своя специфіка, – пояснює Калитвинцев. – Психіка у хлопців не дуже стійка, і це істотно впливає на їхню ігрову форму. Деякі з колишніх футболістів основного складу нині не потрапляють навіть до розширеного списку кандидатів, у той же час окремі виконавці, що раніше перебували в тіні, зараз доводять, що гідні місця в команді. Проте я робив зміни дуже обережно. Хлопці повинні зігратися, стати колективом однодумців. Важливо, щоб, приїжджаючи до збірної, вони вже були знайомі з тренерськими вимогами. У такому разі й дебютантам легше адаптуватися до нових умов».
Втрата Кривцова
Стартовий етап кваліфікації, що проходив у Білорусі восени 2006-го, українці пройшли на одному диханні: команди Сан-Марино, Казахстану й господарів були розтрощені із загальним рахунком 12:1. Цей турнір відкрив ще одну зірочку – Сергія Кривцова, який, до речі, на рік молодший від більшості своїх партнерів. На жаль, запорізький захисник, котрий відзначився переможним «дублем» у грі з казахами, зазнав травми та не встиг відновитися до старту Євро-2007.
Робота над помилками
Програму 2007 року юнацька збірна відкрила участю в міжнародному турнірі в Білорусі, де посіла друге місце. Найпомітнішим у її складі був дніпропетровець Євген Шахов, який у чотирьох матчах відзначився шість разів. Далі був кіпрський збір, підсумки якого Калитвинцева природно не задовольнили: поразка і нічия у двох матчах з господарями. «На жаль, наш склад не був оптимальним – кілька гравців травмувалися, а Шахову та Карнозі я дозволив готуватися в складі свого «Дніпра». Проте у нас ще є час на виправлення помилок. Ми добре знаємо свої слабкі місця, й до офіційних змагань, сподіваюсь, підійдемо у всеозброєнні», – зазначив наставник.
Підступний еліт-раунд
Тим часом, в елітному раунді відбору українців чекала потужна компанія – словаки, чехи та італійці (останні й приймали кваліфікаційні матчі). Два роки тому на цій стадії Калитвинцев вже зупинявся, працюючи з юніорською збірною. «Вважаю, та команда – хлопці 1986 року народження – за своїм потенціалом була сильнішою, ніж мої нинішні підопічні. Але пробитися з нею у фінальний турнір, багатьох учасників якого ми, до речі, перемагали в товариських матчах, завадив якийсь фатальний збіг обставин», – не без жалю згадує тренер.
Цілком очікуваний успіх
Як би там було, з другої спроби Калитвинцев бар'єр еліт-раунду здолав. Українці на Апеннінах по черзі взяли гору над словаками – 2:0, чехами – 5:2 та італійцями – 1:0. Ефективно зіграла вся команда, однак особливо, напевно, варто відзначити Кирила Петрова, Сергія Шевчука та Дмитра Коркішка. Перші двоє записали на свій рахунок по «дублю», а останній із чотирма м'ячами став кращим бомбардиром турніру. «Я не мав сумнівів, що ми впораємося з поставленим завданням, – каже Калитвинцев. – І справа зовсім не в самовпевненості. Просто я об'єктивно оцінював можливості як своїх хлопців, так і суперників, яких мені вдалося непогано вивчити. Потрібно було лише передати цей переможний настрій гравцям, позбавити їх навіть тіні сумнівів щодо вдалого результату у відборі. І це, здається, вийшло».
Дискваліфіковані лідери
Тепер українську збірну, працювати з якою Калитвинцеву допомагають тренери Юрій Мороз, Олександр Головко та Валерій Паламарчук, чекає найскладніше випробування. У фінальних стадіях слабких суперників не буває, і склад групи, у яку потрапила наша команда, – тому зайве свідчення. «Німеччина, Іспанія, Франція – м'яко кажучи, не подарунки, – посміхається наставник. – Ми зібрали про них достатньо інформації, але чи зуміємо нею скористатися, покаже час. Найбільше мене турбує дискваліфікація Петрова й Коркішка, які, отримавши по другій жовтій картці в останньому матчі кваліфікації, пропустять стартову гру з німцями. Втім, ремствувати з приводу недосконалості регламенту вже нема коли. Поміркуємо краще, як компенсувати відсутність лідерів».
|
 |
|
